сайт заступника директора з виховної роботи Орільського навчально-виховного комплексу
Лозівської районної ради
Харківської області

Виховання в сучасній освіті займає особливе місце, адже сьогодні Українська держава та її громадяни стають безпосередніми учасниками процесів, які мають надзвичайно велике значення для подальшого визначення, першою чергою, своєї долі, долі своїх сусідів, подальшого світового порядку на планеті. «Серед виховних напрямів сьогодні найбільш актуальними виступають патріотичне, громадянське виховання… Тому нині, як ніколи, потрібні нові підходи і нові шляхи до виховання патріотизму як почуття і як базової якості особистості», - зазначено в Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді.

На це націлюють педагогів нормативні документи, зокрема: Державний стандарт базової і повної загальної освіти, Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді, Заходи щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді, методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах (наказ МОН № 641 від 16.06.2015р.) та ін. 

У Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді чітко визначено мету, завдання, напрями, шляхи й етапи виховної діяльності, очікувані результати.

Головною метою патріотичного виховання є становлення самодостатнього громадянина-патріота України, гуманіста і демократа, готового до виконання громадянських і конституційних обов’язків, до успадкування духовних і культурних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин.

Складовою частиною патріотичного виховання, а в часи воєнної загрози – пріоритетною, є військово-патріотичне виховання, зорієнтоване на формування у зростаючої особистості готовності до захисту Вітчизни, розвиток бажання здобувати військові професії, проходити службу у Збройних Силах України як особливому виді державної служби. Його зміст визначається національними інтересами України і покликаний забезпечити активну участь громадян у збереженні її безпеки від зовнішньої загрози. Робота з військово-патріотичного виховання учнівської молоді має проводитися комплексно, в єдності всіх його складників спільними зусиллями органів державного управління, а також освітніх закладів, сім’ї, громадських організацій та об’єднань, Збройних Сил України, інших силових структур.

Виходячи з ідей та положень національно-патріотичного виховання, окреслених у вище зазначених документах, керівникам освітніх закладів різних типів, класним керівникам, вихователям, практичним психологам, соціальним педагогам та методичним службам слід спрямувати виховну роботу з  дітьми та молоддю на реалізацію таких завдань:

- утвердження в свідомості і почуттях особистості патріотичних цінностей, переконань і поваги до культурного та історичного минулого України;

- виховання поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки;

- підвищення престижу військової служби, а звідси – культивування ставлення до солдата, як до захисника Вітчизни, героя;

- усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю;

- сприяння набуттю дітьми та молоддю патріотичного досвіду на основі готовності до участі в процесах державотворення, уміння визначати форми та способи своєї участі в життєдіяльності громадянського суспільства, спілкуватися з соціальними інститутами, органами влади, спроможності дотримуватись законів та захищати права людини, готовності взяти на себе відповідальність, здатності розв’язувати конфлікти відповідно до демократичних принципів;

- формування толерантного ставлення до інших народів, культур і традицій;

- утвердження гуманістичної моральності як базової основи громадянського суспільства;

- культивування кращих рис української ментальності – працелюбності, свободи, справедливості, доброти, чесності, бережного ставлення до природи;

- формування мовленнєвої культури;

- спонукання зростаючої особистості до активної протидії українофобству, аморальності, сепаратизму, шовінізму, фашизму.

Головним орієнтиром сучасного національно-патріотичного виховання є формування нової людини як особистості на основі національних та європейських цінностей, готової захищати суверенітет та територіальну цілісність України, здатної до соціалізації в сучасному просторі.

Доречно згадати слова В. Сухомлинського про те, що «громадянськiсть – це насамперед вiдповiдальнiсть, обов’язок – та вища сходинка в духовному життi людини, на якiй вона вiддає себе служiнню ідеалові». 

У навчально-виховний процес мають впроваджуватися форми і методи виховної роботи, що лежать в основі козацької педагогіки.

Є необхідність звернути особливу увагу на результативність виховних заходів у загальноосвiтнiх навчальних закладах.

Виховні заходи мають проводитись із максимальним залученням учнів до їх підготовки. Важливо звертати увагу на місце проведення заходу та розміщення його учасників. Процес виховання не має повторювати процес навчання зовнішньо, тобто, при проведенні годин спілкування чи інших заходів класного колективу учні не мають сидіти як на уроці – один за одним, а мають бачити вираз обличчя один одного при спілкуванні, контактувати очима і таке інше.

​